Випускний бал
До неба музика сягає, наче мрія,
І тане в квітах урочистий зал.
В очах у кожного і радість, і надія…
У школі випускний останній бал.
Сьогодні ми зібрались для прощання.
Все в нас і смутком, й радістю дзвенить.
Це свято зрілості, і свято розставання,
І майбуття прекрасна світла мить
Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці… Знайти себе, своє місце у житті, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є святішого і дорожчого?
Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора.
Заступник директора з навчальної частини Мамаєва Марина іванівна зачитує наказ про випуск учнів із школи, а директорка Антонян Людмила Миколаївна вручає атестати. До вітань директора приєднються батьки, родичі, друзі. Зворушливі і щирі виступи прозвучали від першої вчительки Глобенко Майї Анатоліївни, класного керівника Клюй Валентини Вікторівни.
По-особливому виступила учениця 10 класу Міняйло Дар’я, заспівавши пісню про випускників.
Слово відповіді взяли одинадцятикласники. Звучали слова подяки вчителям, батькам, мрії про майбутнє.
Випускники кружляють у прощальному вальсі, в якому поринають у спогади, мрії, сподівання, відчувають радість, смуток та світлу печаль...
Хвилюючим був цей день не лише у дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено бється серце,а то і зовсім десь зникав його стукіт,бо у вирій життя полетять їх пташенята. За давньою традицією, благословили в дорогу вишитими рушниками.
Дорогі випускники! Запамятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій та сподівавнь.
Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі школи, котра дала вам путівку в життя.
Щасливої вам дороги!
